Спілкуючись розвиваємося: Слова палкі, мелодія врочиста

середу, 4 березня 2015 р.

Слова палкі, мелодія врочиста – Державний гімн

«Слова палкі, мелодія врочиста –

Державний гімн ми знаємо усі,

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.»

В.М.Колісніченко

4 березня виповнюється 200 років від дня народження автора мелодії гімну України Михайла Вербицького, 10 березня – 150 років від дня першого виконання гімну.

Слова національного гімну України написав у 60-х роках ХІХ століття відомий український поет, етнограф, фольклорист, член Російського географічного товариства(1873), лауреат золотої медалі Міжнародного конгресу в Парижі (1875) та Уваровської премії Петербурзької Академії наук (1917) Павло Чубинський (1839-1884). Поезія, уперше надрукована 1863 року, швидко розійшлася в народі, серед інтелігенції, студентів, гімназистів. Певний час її навіть приписували Т.Шевченку.

Павло Чубинський уявляв свій вірш як пісню, про що свідчить побудова твору: куплети з приспівом. Щойно вірш з’явився, його поклав на музику друг і однодумець П. Чубинського Микола Лисенко. У дусі козацьких пожідних пісень, на хвилі революційного піднесення, 1905 року створив музику до слів Чубинського і сподвижник М.Лисенка, відомий композитор Кирило Стеценко. Однак найпотужніше і остаточно віщі слова «Ще не вмерла Україна» були окрилені музикою Михайла Вербицького – скромного священника з невеликого підкарпатського села і водночас обдарованого небуденним талантом митця. Саме в такому співавторстві і утвердився у свідомості всього українського народу.

Потужно, як пісня-гімн, «Ще не вмерла Україна» прозвучала під керуванням А.Вахнянина як заключний номер першого на західноукраїнських землях шевченківського концерту, влаштованого в Перемишлі на роковини смерті Кобзаря 10 березня 1865 року.

Коли проголошенням 22 січня 1918 року самостійної соборної Української Держави увінчався революційно-визвольний рух українського народу, уряд Української Народної Республіки затвердив пісню «Ще не вмерла Україна» в якості державного гімну.

Нарешті 1991 року перемогла історична справедливість: Україна знову – і остаточно – здобула свою незалежність. Церемонія затвердження «Акту проголошення незалежності України» 24 серпня 1991 року завершилась у Верховній Раді спонтанним виконанням присутніми в залі національного гімну «Ще не вмерла Україна».

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради України від 15 січня 1992 року створена М.Вербицьким музика до пісні «Ще не вмерла Україна» дістала статус Державного Гімну.

Більш змістовно про історію створення Гімну України та публікації присвячені цій тематиці ви можете прочитати у творах розміщених на виставці «Слова палкі, мелодія врочиста – Державний гімн», що організовано у бібліотеці: